Головні думки
● У Сонячній системі рух планет навколо Сонця та Місяця навколо Землі описують як обертальний.
● Розташування небесних тіл на певних орбітах пов’язане з притяганням між ними.
● Місяць, що обертається навколо Землі, постійно обернений до неї одним своїм боком.
● Фази Місяця пов’язані із частковим освітленням Сонцем його частини, яку видно з Землі.
Опануйте поняття
● Рух
● Фізична модель
● Фази Місяця
● Затемнення Місяця та Сонця
Рух — це зміна положення будь-чого у просторі. Яким буває рух? Роздивіться, що відбувається на дитячому майданчику. Хлопець їде на самокаті. Рух хлопця та самоката поступальний, спрямований в одному напрямі. Рух коліс його самокату є обертальним, а рух ноги, якою він відштовхується, є коливальним: уперед — назад.
Швидкість хлопця на самокаті відносно постійна; його рух є рівномірним. На відміну від нього, дівчина, що з’їжджає з гірки, рухається прискорено та нерівномірно. Які ще приклади руху ви бачите на зображенні дитячого майданчика?
Дитячий майданчик. Ця ілюстрація є моделлю, за допомогою якої можна порівнювати різні типи руху
Звісно, на ілюстрації зображені далеко не всі види руху. Згадайте: ми обговорювали, як швидкість руху молекул визначає агрегатні стани речовини; як спосіб руху організмів впливає на їх зовнішній вигляд тощо.
Як показати рух Сонця або Місяця? Найімовірніше, ви рукою проведете пряму лінію небом зі сходу на захід. Це — певна модель руху цих небесних тіл! До речі, люди тривалий час описували рух Сонця та Місяця саме так.
Дитячий майданчик. Ця ілюстрація є моделлю, за допомогою якої можна порівнювати різні типи руху
Зображення колісниці на вазі демонструє нам прямолінійний рух, як у хлопця на самокаті! Та чи відповідає дійсності ця модель? Можливо ви знаєте, як насправді рухаються Сонце, Земля та Місяць? Може на нашому майданчику з першого рисунку є щось подібне?
Центром Сонячної системи є Сонце. Планети утримуються поряд з ним завдяки притяганню. Та все ж вони намагаються «втекти».
Подивіться на наступну ілюстрацію. Якби не тяжіння Сонця, Земля рушила б по прямій. Притягання Сонца повертає Землю так, що вона рушить замкнутою орбитою навколо центру Сонячної системи. Ми можемо це показати, використовуючі фізичну модель.
Земля б рухалася по прямій лінії, якби тяжіння Сонця не примушувало Землю повертати у його бік
Прив’яжіть гайку до нитки та розкрутіть її навколо пальця! Гайка, що у відсутності нитки відлетіла б по прямій — це Земля, а нитка — це притягання Землі до Сонця! Що на дитячому майданчику демонструє подібний тип руху?
Так, рух Землі навколо Сонця є обертальним. На нашому майданчику приклад обертального руху дає карусель.
Земля не самотня. Поряд із нею її природний супутник — Місяць. Діаметр Місяця дещо більший за чверть діаметра Землі, а відстань між цими небесними тілами становить близько 30 земних діаметрів.
Місяць світить не власним світлом, а відбитим світлом Сонця. Місяць набагато менший за Сонце, але нам він здається відносно великим, тому що розташований набагато ближче до Землі. Біля Землі його утримують ті самі сили, що утримують Землю поблизу Сонця.
Місяць постійно обернений до Землі одним боком. Чому так, можна зрозуміти, спостерігаючи за дітьми, що крутяться на каруселі. Під час круговерті вони постійно обернені до центру, але якщо спостерігати за ними окремо, можна побачити, що й атракціон, і діти обертаються навколо своєї осі.
Дивна особливість Місяця — його здатність змінювати свою форму, як його видно при погляді з Землі. У молодика це тонкий серп, а у повні форма стає круглою. Зміну видимої форми Місяця називають фазами Місяця.
Фази Місяця, що спостерігають під час його обертання навколо Землі
Ми бачимо Місяць по-різному тому, що Сонце не завжди освітлює повернуту до нас частину його поверхні. Коли Місяць розташований щодо нас майже в тому самому напрямку, що й Сонце, сонячними променями освітлюється невидимий нам бік Місяця. Тоді ми бачимо лише молодик. Коли Місяць відхиляється вбік, на ньому освітлюється його вузька частина, що нагадує серп. Молодий місяць іде слідом за Сонцем і швидко заходить за обрій. Протягом двох чвертей місячного циклу Місяць «росте», дедалі вище піднімаючись над обрієм. Наприкінці другої чверті на нічному небосхилі з’являється повний Місяць (повня). У третій і четвертій чвертях Місяць зменшується й перетворюється на тонкий серп.
Подеколи з Місяцем трапляються дивні речі: на нього набігає зловісна тінь і він майже зникає з поля зору внаслідок місячного затемнення. На щастя, невдовзі нічне світило знову з’являється на небі. Подібне, але ще більш захопливе явище трапляється і з Сонцем.
Затемнення Сонця (1) та Місяця (2)
Це відбувається, якщо Місяць, Земля та Сонце вишикуються на одній лінії. Коли Земля проходить між Місяцем і Сонцем, її тінь закриває Місяць від сонячних променів. Це — місячне затемнення. А коли Місяць проходить між Землею й Сонцем, він закриває від наших очей Сонце. Тоді настає сонячне затемнення.
Під час затемнень Сонце, Земля та Місяць вишиковуються на одній лінії, але у різному порядку
Таке явище можна змоделювати завдяки ліхтарю та парі м’ячиків. Погляньте на ілюстрацію та уявіть собі, що ви дивитеся у бік Сонця з поверхні Землі.
Проста фізична модель затемнення Сонця. Як потрібно розташувати частини моделі, щоб продемонструвати затемнення Місяця?
У середньовіччі вагомий вплив на життя людей мала астрологія — спроби передбачати майбутнє за положенням планет, Місяця та інших небесних тіл. Астрологія була (і залишається) обманом, хоча її прибічники намагалися видавати її за науку. Крім іншого, астрологія не побудована на науковому методі; багато її тверджень надійно спростовані.
Як не дивно, збір даних про об’єкти на небосхилі, який проводили прибічники астрології, надав поштовх розвитку астрономії. Астрономія — природнича наука, що вивчає будову, походження, розміщення, рух і розвиток небесних тіл у Всесвіті. Цікавою особливістю науки є те, що вона може використовувати факти, які були отримані різними шляхами. Астрологи збирали дані про розташування світил для ненаукових цілей. Астрономія спростувала астрологію, але використала всі наявні спостереження за небосхилом.
Учені протягом тривалого часу намагалися не лише зрозуміти розташування небесних тіл відносно нашої планети, а й змоделювати їх рух. Однією із вдалих фізичних моделей системи «Сонце — Земля — Місяць» є телурій — астрономічний механізм, що демонструє взаємопов’язаний рух Землі навколо Сонця та Місяця навколо Землі. За його допомогою можна вивчати причини зміни сезонів року, фаз Місяця, затемнень Місяця та Сонця, краще визначати час тощо.
Уперше телурій був виготовлений німецьким астрономом Вільгельмом Шикардом ще у XVIІ столітті. Ліворуч телурій, який використовували того часу в Гарвардському університеті (США) для вивчення астрономії. Праворуч — ця модель у сучасному виконанні, яку використовують в українських школах
В електронній версії підручника використані додаткові завдання, що відрізняються від тих, які містяться у друкованій версії
У стані розробки…