Тиждень 7
Якими можуть бути спостереження?
Головні думки
● Організація спостережень залежить від їхніх завдань і мети.
● Спостерігач може користуватися своїми органами чуття, а може використовувати спеціальні прилади.
Опануйте поняття
● Геологія
● Палеонтологія
● Пряме спостереження
● Опосередковане спостереження
● Завдання дослідження
Яка за формою Земля? Ви знаєте, що вона подібна до кулі. Але чи бачили ви це на власні очі? Ні…
Спочатку те, що Земля має кулясту форму, зрозуміли вчені, які навіть не могли сподіватися подивитися на нашу планету з відстані. Потім, у XX столітті, її власними очима побачили космонавти. До речі, розповідають, що такий досвід дуже змінює спостерігача — він починає сприймати нашу планету як єдине ціле…
Доволі складно бути стороннім спостерігачем, вивчаючи нашу планету, коли живеш на ній
Доволі часто якості систем, їхній розвиток, причини виникнення явищ та процесів людина не може простежити безпосередньо. Подібні знання ми отримуємо з досвіду інших людей під час навчання або спілкування.
Те, як мають бути організовані спостереження, залежить від їх мети й завдань. Минулого тижня ми обговорювали, що спостерігач може або користуватися своїми органами чуття, або використовувати прилади. Те саме стосується всіх деталей проведення спостережень.
Як спостерігати: наодинці чи в групах? Коли як…
Ви бачите спостерігача, який фотографує диких тварин? Він використовує спеціальне спорядження, щоб залишатися непомітним…
Якщо, наприклад, вас цікавлять особливості життя якогось виду птахів, можливо, доведеться обрати місце та час, де вам ніхто не заважатиме та якомога краще замаскуватися. Бо що більше людей буде поруч, то більшою буде ймовірність, що хтось із них злякає об’єкт дослідження та зробить спостереження неможливими.
Утім, трапляються й інші випадки. Наприклад, останніми
роками до нашої країни дійшли поширені в Західній Європі спільні заходи любителів орнітології (науки, що вивчає птахів).
Аматори-орнітологи спостерігають за птахами. Досвідчені спостерігачі можуть навчати новачків
У певні дні не лише фахівці, а й просто ті люди, що люблять птахів і бажають допомогти в їх вивченні, проводять спільні спостереження. Зазвичай результати таких спостережень розміщують в інтернеті та роблять доступними для всіх, хто їх використовуватиме задля вивчення та охорони птахів.
Наші спостереження можуть стосуватися не лише того, що відбувається зараз, а й слідів минулих подій. Спеціалісти у природничій науці, що вивчає будову Землі, — геології — шукають і досліджують відшарування гірських порід. Це — місця, де гірські породи виходять на поверхню.
Кожен шар, що видно на фотографії, утворювався у певний час; вищі шари є молодшими, а нижчі — старшими. За відмінностями між цими шарами можна робити висновки про умови, за яких вони утворювалися. Іноді шари лежать рівно, а деколи величезні сили, що змінювали поверхню Землі, нахиляли, перевертали такі шари або збирали їх у складки.
Фахівчиня у галузі геології вивчає відшарування гірських порід
У минулі часи Землю населяли інші тварини та рослини, ніж зараз. Живий світ минулого вивчає наука палеонтологія. Шари гірських порід можуть містити рештки організмів різних часів, як це умовно показано на ілюстрації.
До речі, минулого тижня ми обговорювали спостереження за небом. Поверніться до фотографії із зображенням галактики Андромеди.
У підписі під фотографією сказано, що відстань до цієї галактики — два з половиною мільйони світлових років. Це означає, що світло йшло до нас від цієї галактики 2 500 000 років!
Те, що ми бачимо на фото галактики Андромеди, відбувалося тоді, коли на Землі тільки з’явилися перші люди, які належали до інших, ніж ми, видів.
Якщо ми можемо щось спостерігати безпосередньо, то спостереження називають прямим. Втім, часто ми бачимо не сам процес або явище, а лише його наслідки. Якщо ми шукаємо причини того, що відбулося колись, ми здійснюємо опосередковане спостереження. Саме такою може бути робота криміналіста, який намагається з’ясувати причини злочину або нещасного випадку.
Розгляньмо приклад.Одним з найнебезпечніших явищ є пожежа. Скоріш за все, більшість з вас знає основні правила поводження з вогнем:
● не можна гратися сірниками та запальничками, самостійно розводити багаття;
● не можна гратися легкозаймистими речовинами (спиртом, гасом, бензином тощо);
● піротехнічні засоби (бенгальські вогні, петарди тощо) можна використовувати лише в безпечних місцях та в присутності дорослих;
● потрібно уважно стежити за електричними приладами, адже саме залишені без нагляду увімкнені електричні прилади найчастіше є причиною пожеж в оселях;
● за виникнення пожежі потрібно телефонувати за номером 101.
Як працівники надзвичайної служби визначають причину пожежі? Зазвичай в оселі місце загоряння є найбільш ушкодженим. Залежно від тих об’єктів, які виявляють, — оплавлений дріт, оплавлений зарядний пристрій від телефону, слід від займистої речовини тощо — роблять висновки.
Пожежі трапляються і в природних системах. Їх причини визначають подібним чином: досліджують напрям вітру, що спрямовує рух вогню, визначають ділянку, де відбулося загоряння. На жаль, найчастіше причиною займань є людина: незагашене багаття, кинутий у суху траву недопалок, ігри з вогнем, намагання позбутися сухих рослин часто призводять до масштабних пожеж. Утім, іноді пожежі можуть мати й природні причини, наприклад, бути наслідком удару блискавки.
На попередньому тижні ви вчилися формулювати мету дослідження. Для досягнення мети необхідно зробити певні кроки — виконати певні завдання.
Для формулювання завдань можна використовувати дієслова визначити, сформулювати, встановити, обґрунтувати тощо.
Наприклад, нас зацікавили причини пожеж, що час від часу відбуваються в лісах України. Метою дослідження буде з’ясування причин виникнення лісових пожеж. Для досягнення поставленої мети потрібно виконати такі завдання:
● визначити тип лісів, у яких найчастіше відбуваються пожежі;
● визначити пору року, коли пожежі виникають найчастіше;
● запропонувати заходи запобігання лісових пожеж.
Чи можете ви завдяки своєму досвіду або шляхом проведення безпосереднього дослідження виконати поставлені завдання?
Напевно, ні… Під час з’ясування причин ви шукатимете інформацію в довідниках, інтернеті, будете спілкуватися з учителем та батьками. Це — варіанти опосередкованого спостереження.
Швидше за все, під час пошуку в інтернеті вам доведеться переглядати відео та світлини із зображенням лісових пожеж, слухати свідчення очевидців. Виникне потреба в оцінюванні якості отриманих даних: якій інформації вірити, а якій — ні.
Які з наданих відповідей будуть корисними? Які дають можливість виконати поставлені завдання нашого дослідження?
Результати, отримані у відповідь на пошуковий запит щодо лісової пожежі
Жива природа поруч з нами — нескінченне джерело відкриттів. Спостереження за нею можуть нас багато чому навчити. Але щоб вести спостереження в природі, вам потрібно дотримуватися кількох простих правил.
Якщо ви перебуваєте в лісі, у полі, навіть на пришкільній ділянці, не забувайте, що ви — гості, а не господарі. Не заважайте рослинам і тваринам, які вам трапляться, жити своїм життям. Не галасуйте, не вмикайте голосну музику, а краще уважно придивляйтеся та прислухайтеся до того, що вас оточує.
Зробіть так, щоб після вашого візиту не залишилось сміття й поламаних гілок. Нехай місце, яке ви відвідали, не стане гіршим, ніж було до вашого приходу. Затратьте трохи часу й приберіть сміття, залишене кимось іншим!
Не забудьте записати або замалювати те нове, що ви побачили під час спостережень.
Багато хто з нас звик збирати в купи й палити опале листя. Запах диму став звичною прикметою нашої осені. Утім, слід нагадати, що спалення листя заборонене, а за розпалювання багать у містах навіть стягують штраф. Таку сувору заборону пояснюють тим, що в людей, які страждають на захворювання органів дихання, дим може спричинити напад хвороби. У великих містах, поблизу автомобільних доріг або заводів на листя дерев потрапляють різні шкідливі речовини. Потім дерева це листя скидають. Під час спалювання сухого листя шкідливі речовини знову повертаються в повітря!
Особливу небезпеку становить спалювання сухого картопляного бадилля на городах. Адже в ньому могли накопичитися отрутохімікати, якими обробляють картоплю для захисту від шкідників (наприклад, колорадського жука). Старе бадилля, аби не поширювати грибні захворювання рослин, потрібно зібрати в одному місці й закопати в землю. Опале листя слід закопувати або збирати в купи, де воно перегниватиме, чи вивозити за межі міст і селищ.
В електронній версії підручника використані додаткові завдання, що відрізняються від тих, які містяться у друкованій версії
1. У пункті 7.3 міститься ілюстрація з зображенням організмів, рештки яких містяться у різних шарах Землі. Які організми з показаних на цій ілюстрації вам відомі? Коли вони існували?
